Я сьогодні ще раз помолюся,
Зайвої молитви не буває.
Хтось-таки завжди молитись мусить
І душа про те не забуває.
Помолюсь за рідну Батьківщину,
(Я за неї не один молюся)
За синів і дочок її вірних, -
Моляться й вони у тому ж дусі.
Ще раз помолюсь за Україну,
У молитві не буває крайніх.
І щоденно , треба щогодинно
Всім молитись разом одностайно.
Може, все ж молитва донесеться
До небесних світлих еверестів,
І якщо, молитва та від серця,
Відгукнеться хтось-таки нарешті.
Зливою зійдуть пресвітлі сльози
І омиють Землю всю навколо...
Щось таке бувало в світі схоже,
Бо життя земне іде по колу.
Помолюся я не раз сьогодні,
Бо душа все лине до молитви.
Може, все ж закриються безодні
І настане тиша в всьому Світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2022
автор: Рунельо Вахейко