Ось, ось! І набрунькований ефір,
Затріпотить розпуклим першлоистям,
Назустріч неусміхненим обличчям,
Скрізь біль і втомлений уже папір.
Забитий снігом гріх пече підсніжник,
Розрихстана явилася весна,
З молитвою у світ, з надією на вічних,
Просилася живих, боролася, жила..
Й лише тепло, тепло твоїх обіймів,
Ту душу взяло, обігріло, понесло,
Вселило віру, вилило любов'ю,
Чарівно розкриваючи зело!
02.04.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: Валерій Лазор