Перше квітня снігом віє,
Вітром б’є в обличчя радо.
"Як ти, орку, хижий смієш,
Смерть нести, палити градом?
Думаєш, не буде кари
За гріхи твої жахливі?
Гайвороння в небі чвари
За тіла ваші вчинили.
Бачиш, он, лежать край шляху,
Вже прожилки від тремтіли.
Ліс Рудий підкинув ляку,
Щоби начисто там згнили.
Утікайте в московщину,
Хлопці наші на сторожі.
Будуть бити вас до згину,
Дні для вас усі пригожі."
01.04.22
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2022
автор: Валентина Ланевич