- Тарасе, рідний... в Україні
страждають люди!..
Повзуть з Росії в серце тіні!
Тут горе всюди!!!
Російські найманці... чи біси...
стріляють в діток!!!
Їм кремль складав жахливі п’єси...
Вже стільки вбито!..
Тарасе, милий... ти на небі
до Бога ближче!
Хай чує ще живих молебень!
Плач з попелища!..
Хай покарає лиходіїв!
Хай знищить Zвіра!!!
Наш Бог – останняя надія!..
Остання віра...
- Тарасе, чуєш?..
Не може кат бомбити хати!..
Сам жити потім...
Хай згинуть всі, хто став проклятим!
Хай щезнуть зовсім...
31.03.2022 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2022
автор: Любов Вишневецька