Вийду за тином, де шлях є піщаний,
Там соняхів очі радує плин;
Скільки раніш тут ходили прочани,
Далі в тополях – очима окинь...
О панич кручений тче парасольки –
Тин уквітчали й бузок біля хат,
Так життєдайні ви шлете нам токи,
А різноцвіттям нам шепіт: "Віват!"
Пес й кошенята за мною по стежці,
Труться об ноги: "Лише нас погладь!"
Літо так миле в зеленій одежі –
Всім до вподоби у мирі є лад...
31.03.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2022
автор: Променистий менестрель