Привіт, це я - твій рідний отчий дім,
Пишу тобі сьогодні, бо сумую...
Хвилююсь, як ти зараз, де? Та втім,
Якщо в безпеці, тугу цю вгамую.
Ти знаєш, а сьогодні тихо в нас,
На мить здалось, що чую твої кроки.
Але... Почулось... Рано ще... Не час...
Ти не спіши, ще зачекай, ще трохи...
Сьогодні в небі бачив, як летить
Лелечий ключ вертаючись додому...
Відчув, як все нутро моє тремтить -
Вони ж не знають... Їм ще не відомо...
Послухай, знаю, як тобі болить,
Та не вертайся, зараз ще не варто,
Як проминуть хвилини лихоліть
Тебе покличу, чуєш - це не жарти...
Я дочекаюсь і ще будуть в нас
Таємні особливі щемні миті,
А зараз я даю тобі наказ:
В безпеці бути, вірити і жити!
#літкраплинка
Усім, хто зараз не вдома.
художник: Юрій Нагулко Yurii Nagulko
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2022
автор: Vita V-D