Який же гріх нелюд той проклятий взяв
Йому в біді ніхто не допоможе
Народ його Господь вже покарав
Гріхи їх вимолить ніхто не зможе
Яку ж він лють і горе розбудив,
Умив сльозами землю Божу.
А скільки крові нашоі пролив!
Ненанавиджу його я рожу.
Страшний той кат і гріх, що взяв,
Горіти йому вічно в пеклі!
Він Україну нашу не зламав
Ми вистоїм в бою запеклім!
Будинки наші розбомбив...Мости , ареапорти ...
Життя людське і душі...
Невинні душі погубив...
Себе зганьбив ,нечистий сорте!
В могилу все собі не загребеш
З ганьбою підеш в темну вічність.
Й до лап своїх ти нас не прибереш !
Бо маємо ми славну гідність!
І як здихатемеш,то пам'ятай:
Ще буде суд Страшний для тебе Божий,
Не допоможе влада,гроші..Знай,
Що там тобі ніхто не допоможе!
Горіти в пеклі вічно будеш ти,
Й людей страждання теж згорюєш,
І за невинних тих дітей малих
До сьомого коліна все відчуєш.
Гріхи твої щей внуки понесуть,
У горі і в хворобах будуть гнити.
В стражданнях вічних вже тебе клянуть
За тисячі невинних душ убитих.
Й коли , закінчиться непрохана війна-
За нами буде слава й перемога!
Прийде до тебе смерть страшна твоя,
Зазнаєш ти від неї мук і горя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2022
автор: Штундер Юлія