Застигле місто.
На очах -
Такий вельможний падишах! -
Виблискує намистом
Місяць. Тихо.
Там хмарка небо перейшла
І зникла. Швидко попливла
За небокрай. І тихо, тихо...
Гукнув дзвінок. І стрельнув чайник
Я вип'ю чай, поки гарячий,
Поки ніхто мене не бачить
Один над містом, як начальник.
Воно горить. Це все - пожежа
Хтось розкидав червоні друзки
Пирхнув літак. Десь там. Та дзуськи
Мене не взяв.
Я сам. Безмежжя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2022
автор: Богдан С.