Я несказанно скучив, мила,
За подихом твоїм, теплом,
За голосом, руками, тілом
І вже не першим ніжним сном
Живу у казці із дитинства,
У ній є ти, а поруч - я,
Мов намистини із намиста
Ми невід’ємні. Ти - моя,
А я весь твій і ми щасливі,
Нам все дано і ніч, і день
І ми кохаємо красиво
У вирі пристрастних натхнень
Допоки не зійде світанок,
Не нагадає: скоро - день!
І поруч кожен світлий ранок
Відчути хочеться тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2022
автор: Oleksandr Poprotskyy