Вилазьте, здохлі, з газової камери комфорту…

       *      *      *


                     Святій  Тройці  зі  Святою  Богородицею
                     в  глибоких  роздумах
                     присвячується



Вилазьте,  здохлі,  з
       газової  камери
           комфорту
Відкрийтесь  небу
     станьте  на  землю
     всміхніться
           Сонцю
В  вас  оловяний  напівстрах  —
то  в  вас  полуда  на  очах!
         то  маєте
         ще  очі  білі  —  й  тхнете  чортом!



Церкви  закрили?  —
коріння  від  небесних  —  свят  і  діл  —
                               підрили??
ох,  які  в  вас  «славні»  рила!!
видно  —  духовним  голодом
                               весь  світ
                             морили??
і  говорили  —  прийдемо,  бухнемось
         у  переплавлення
             в  ретортах?
ох,  одійдіть!
     знов  тхнете
         чортом!
так  говорили,
чи  не  говорили??!
це  хто  б
тягнув  шнурки  —  вогненні  —
в  ваші  жили!


То  Дух  не  пожаліє  вам
                               напалму!
То  слово  моє
в  вас  дірки
     пропалить!
Пропалих
і  безпалих  всіх
й  в  добі  розпатланих,
вас,  впалих!  —
вас  прямо  вхоплять  і  зігріють
здіймуть  й  зберуть  —  й  швирнуть!  —
ви  не  розгледіли?
це  справжнє  щастя  —  цілі  мої  патли
Слова  і  Космосу  й  душі
моєї  —  ось  —  служилої!!
ось  просто  щастя  входить  —  в
                               жили!
в  Дусі  і  Істині
(ви  ж  щастя  —  всі  комфортом  підмінили...)
у  вас
колись  пропалих


Я  міг  би  вас
порозкидати  —  і  зібрати.
Та  ось  з  присвяченням
вас  забере
у  кращі  руки
Божа  Мати!


У  Маріуполі  за  вас
всі  українці  кров’ю  платять...
сотнями  й  тисячами  відданих  життів...
й  вже  сотнями  дітей  убитих  платять...

25.03.022,
присвячення  Росії  і  України
Пресвятому  Серцю  Богородиці  —
Папою  Римським

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович