Я не Господь аби судити,
Але болить за Україну...
А що тій мамі говорити
Про її вбитую дитину?
Клясти не можна, та пече,
Душа ридає. Кров тече.
То ж я у Господа прошу:
Суд справедливості подай
За кожну проляту сльозу!
Я не Господь аби судити,
І не святіший за "русина".
У Твої руки віддаю їх -
Суду просить Україна!
По справедливості воздай,
За кожну краплю крові...
Прошу, Господь, не зволікай!
Багато вбитих, вже доволі.
Отче, заступися. Прошу, прости!
Дай у серцях любов знайти...
Хто я такий щоб ворога судити?
Але болить коли вмирають діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2022
автор: Оксана Бугрим