Я співпадінням називав свою свободу,
Та ціну їй давно призначив з молотка!
Між чотирма порами року, знаходив п'яту,
Старався дихати із темного кутка...
Шквалистий вітер додав ще більше тягіт,
Старанно, під собою, дощ ховав всі козирі!
Я часто забуваю сльоту ляскіт,
І знов і знов не сплю від ночі до зорі!
Картярники - завідомо пропащі душі!
Азарт полонить, жити не дає!
Свободу картою для когось не порушити,
А хтось її і замість карт на стіл кладе!
Я співпадінням називав свою свободу,
Та ціну їй давно призначив з молотка!
Між чотирма порами року, знаходив п'яту,
Та існував із найтемнішого кутка...
2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2022
автор: Ольга Тютюнник