Я не дамся жива
Як і вся Україна
Не для тебе чужак, мене мама ростила
Не для вас проростали золоті колоски
Душі ваші всі згнили, ваше місце в пітьмі
Забирайтесь до гнилі в свої болота
Хоч до пекла прямуйте, зачекались вас там
Я не дамся жива, думаю я що ночі
Вірю я в ЗСУ закриваючи очі
Вірю я в Україну, в наш величний народ
Незалежна та віра, вільна в нас тече кров
Я не дамся жива, бо в свободі зросла
Непорушна та воля, що предками дана
А в рашисти з давен замість мозгу царь- рана
В них свободи нема - не життя просто драма
Та немає жалю до бездушних тварин
І немає страху, бо то загнаний звір
Я не дамся жива тай вмирати не стану
Бо поглине пітьма всю рашистьку навалу
Відбудуєм міста, ми всі стали за правду
Заспіває душа, ми поборим проклятих
Слава Україні 🇺🇦
Героям слава🇺🇦
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2022
автор: Melnychuk Nina