Антон Полунин. Приехали…

*  *  *

приехали  бл*дь
я  внутренне  перемещенное  лицо
йобана
внутренне
перемещенное
с*ка  лицо
дорогие  мои  хорошие
уважаемые  и  глубокоуважаемые
беженцы
люди  получившие
дополнительную  защиту
и  временную  защиту
а  еще  впл
я  искренне  восхищаюсь  вами
желаю  вам  всяческих  благ  но
стать  в  ваши  ряды
ну  это  как  не  знаю
быть  кондуктором
космодесантником
мерчандайзером
почетный  труд  и  так  далее
но  я  лично
еб*л
мы  выехали  в  семь
и  долго  ползли  вдоль  полей
черных  как  чернозем
пока  не  упала  ночь
тоже  черная
беззвездная  дети
сначала  нудились
потом  бесились
и  в  конце  концов  обоссались
прямо  у  меня  на  коленях
поэтому  мы  свернули  на  газолинке
где  не  нашлось  не  только  бенза
но  даже  кофе
и  тусило  с  полдесятка  машин
безнадёжно  на  что-то  надеясь
плюс  навигатор
постоянно  вел  не  туда
может  потому
что  мы  с  самого  начала
двинули  не  туда
и  теперь  я  здесь
где  быть  не  хочу
милые  мои
невероятные
чудесные
вы  даже  не  представляете
насколько  я  рад
увидеться
и  ну  его  нах*й  оставаться  здесь
в  этой  задроченной
злоеб*чей  безопасности
где  пахнет  детской  мочой
и  вчерашними  бутербродами
хотя  конечно
люди  кругом  живут
а  война  не  вечна
вон  и  рыльский  писал  что  любовь
любовь  писал  он  стоит  всего
боли  твоей
разлуки  отвращения  муки
злого  вытья
неистовства  там
милосердия
и  еще  чего-то
не  помню

(Перевод  с  украинского)

_____________________________

*

приїхали  бл*дь
я  внутрішньо  переміщена  особа
йобана
внутрішньо
переміщена  
с*ка  особа
любі  мої  хороші
шановні  й  вельмишановні
біженці
люди  що  отримали
додатковий  захист
і  тимчасовий  захист
а  ще  впо  
я  щиро  захоплююсь  вами
й  бажаю  вам  усіляких  гараздів  але
стати  до  ваших  лав
ну  це  як  не  знаю
бути  кондуктором
космодесантником
мерчендайзером
почесна  праця  й  так  далі
але  я  особисто
їб*в
ми  виїхали  о  сьомій
і  довго  повзли  вздовж  полів
чорних  мов  чорнозем
аж  поки  запала  ніч
теж  чорна
беззоряна  діти
спочатку  нудились  
потім  казились
і  зрештою  повсцикались
просто  в  мене  на  колінах
тож  ми  звернули  на  газолінку
де  не  знайшлося  не  те  що  бензу
а  навіть  кави
і  тирлувалося  з  півдесятка  машин
без  надії  чогось  сподіваючись
плюс  навігатор
постійно  вів  не  туди
може  тому
що  ми  відпочатку
рушили  не  туди
і  тепер  я  тут
де  не  хочу  бути
милі  мої
неймовірні
чудові  
ви  навіть  не  уявляєте  
наскільки  я  радий
побачитись
але  ну  його  нах*й  лишатись  тут
в  цій  задроченій
злоїб*чій  безпеці  
де  пахне  дитячою  сечею
і  вчорашніми  бутербродами
хоч  звісно
кругом  люди  живуть
а  війна  не  вічна
он  і  рильський  писав  любов
любов  писав  він  варта  всього
болю  твого
розлук  відрази  і  мук
злого  виття
шаленства  там
милосердь
і  ще  чогось
не  згадаю

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943071
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 23.03.2022
автор: Станислав Бельский