Ти, сонце, бачиш все: добро і зло.
Енергію даєш мені, людині.
Й таке твоє біологічне тло
Мою продовжує годину.
Тобі видніше: космос і Земля.
І силою прещедро наділяєш.
Цей хліб засіяв, інший кров пролляв —
Найоб`єктивніші твої діла є.
Я не звернувсь до тебе про своє.
Невинних збережи у пору лиха.
Хто постраждав, умер, хай знає: є
І справедливість, і надія тиха.
Якщо біда, то богом стане все:
Залізо чи ж неправди черства скибка...
З моїх країн твій промінь най несе
Усім, хто спраглий, щастя повні кубки!
23.03.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2022
автор: Ти-2