Древня держава моя – українська земля –
Бачила здавна набіги, навали і орди.
Знову покремсані горем квітучі поля,
Знову ступили на неї криваві заброди.
Воїни світла зійшлися на варту добра –
«руського міру» не стане в державі і сліду!
І кожен з нас, хто боявся слова «війна»,
Відсіч дає ворогам і запеклим сусідам.
Сонце моє українське, ти вільно світи!
Небо моє неозоре, засяй у блакиті!
Стигле колосся у полі, на щастя рости!
Люди моєї землі, ви найкращі у світі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Тетяна Мошковська