Я пацифіст, у якому прокинулась лють.
Я миротворець, в якому вже визріла помста.
Згадала свідомість козацьку приховану суть –
Хоче напитися гибеллю ворога вдосталь.
Армія сипле вогонь на ворожі війська,
Тероборона тримає міста і кордони.
Вірю я в те, що уже перемога близька!
І Україна народить нові легіони!
Вийде на світ із сердець той затаєний гнів,
Що толерантністю був до росії-сусіда.
І під напругою помислів наших і слів
Вщент розлетиться кремлівська хитка піраміда!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Тетяна Мошковська