***

Я  б  тягла  тебе  попри  безсилля
Із  палаючих  чорних  будинків
З  язиками  із  сірої  димки
Десь  нагору,  в  безпечне  довкілля.

Я  б  укрила  тебе  на  рівнині,
Де  лиш  згарища  і  попелища,
Коли  будемо  разом  на  днищі,
Щоб  зцілився  небесною  синню.

Бо  ти  йдеш,  узуваючи  берці,
Не  беручи  з  собою  нічого,
Тільки  нашу  останню  розмову
І  маленький  шматок  мого  серця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2022
автор: Cherry tree