Розвійся прапором, душе

Розвійся  прапором,  душе,
Під  сонцем  ясним
Горделиво,
Я  знаю:  зблякнеш,
Вицвітеш  -  
У  стійкості-бо  твоя  сила.
Тримайся,  душе  -  
Вистоїш,
І  кожна  дірка  -  кулі  спогад  -
Нехай  лякає  ворогів.
Вона  для  тебе  -  лише  спогад,
Для  них  же  -  гірше  від  кнутів,
Бо  це  -  знамено  трибуналу,
Святого  права  їх  катів.
Розвійся  прапором,  душе,
У  дощ  із  куль  або  під  "градом",
Танцюй  під  музику  сирен,
І  під  ракетним  зорепадом
Засяй  злотисто  на  штандарті,
Провадь  у  бій,
Борись  сама!
Впади  на  ворога  в  завзятті  -
Його  чекає  лиш  пітьма.
Це  його  кара  і  розп'яття
Не  за  ідею  -  задарма;
Він  б'ється  не  за  рідну  землю  -
То  захист  "рідного"  ярма.  
Чи  є  для  нас,  душе,  ярмо?
Чи  ми  ганебно  зігнем  спину?
Нема  такої  домовини,
Куди  нас  може  із  собою
Загарбати  і  вкласти  раб!
Лиш  розпал  праведного  бою
І  смерті  славная  година,
Могутні  стогони  Дніпра  -
Така-то  наша  домовина.
Розвійся  прапором,  душе,
Немов  маяк  
Засяй  навколо
Яскравим  світлом  золотим  -
Святим  огнем  святої  волі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2022
автор: Богдан С.