[i]« раша не має межі...
за межею ненависті...»[/i]
Вирок
Наполеон Москву «завоював»...
Адольф Європу кинув у руїни...
ну, а пуйло животик надірвав
у суїциді проти України.
Ой, немає ума у нащадків орди,
осліпила усіх оковита.
Эй, московіє, брись! Вимітайся! Іди
...у фарватері свого корита.
Та хоч кілок на лобі їй теши,
а на чуже усе ще ласі свині.
Немає у кацапії душі –
лише інстинкти, та і ті звірині.
Ми із піснею ворога били не раз,
та, на жаль, не давили як гниду.
Ей, парафіє пекла, а хто це за вас
відспіває собі панахиду?
На вас чекає лава у суді
і на віки дурною буде слава,
але радійте, мудаки Чуді,
йдучи слідами Сталіна і Мао.
У злодіїв іще вистачає ума
йти розбоєм на биту дорогу,
та чекає тюрма, і сума, і чума
цю імперію злу та убогу.
Багато вас лишилось без імен,
що у землі отримали медалі.
Не лізьте баранами на рожен!
Ми об'єднали світ, а ви – пропали.
І було би у небі чистіше, якби
сатани не боялась Європа...
хай щезають у пеклі запеклі раби
і ніщо не рятує холопа!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540326
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2022
автор: I.Teрен