Під віконечком калина
На тин гіллячко схилила.
Виряджала мати сина
Й Матір Божую просила:
Я благаю, Божа Мати,
Вбережи мені дитину,
Адже син йде воювати,
Захищати Україну.
Вбережи його від смерті
Та від куль, і від полону,
На війні не дай померти,
Хай живим прийде додому.
Під калиною торішні
Дрібні ягідки червоні..
Кожен день стає страшнішим
Та сивіють в мами скроні.
Підійде́ вона до тину
Подивитись на дорогу:
Виглядає свого сина
І чекає перемогу.
Йде весна, та у калини
Досі ще бруньок немає..
Йде війна, та мати сина
Виглядає і чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2022
автор: Ольга Калина