Елегія останніх холодів (пентаметр)

_UU_UU_//_UU_UU_;

Горісно  стало  мені,
       бо  відійшли  холоди,
Котрі  життя  берегли
       від  променистих  небес,
Зараз  панує  весна,
       щедро  дарує  тепло
І  перетворює  сніг
       на  осоружні  бруди.

Ще  ранувато  птахам
       вести  любовні  пісні,
Та  починається  час
       для  катувань  нелегких,
Що  зачекались  давно
       у  потаємках  душі,
Тільки  й  рятуюся  я
       лютнею  біля  стіни.

Вітер  навіяв  сльозу  –
       кригою  стала  вона,
Щоб  розповісти  усім
       замість  вітійливих  слів
Про  хворобливість  страшну,
       злий  подарунок  пори,
Я  ж  приховаю  сльозу
       за  велетенським  замком.

Скоро  настане  краса,
       скоро  засяють  поля
І  гамірний  краєвид
       муки  мої  понесе
До  невідомих  країн,
       звідки  повернуть  вони
У  повносилих  тілах
       через  півріччя  одне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2022
автор: Дефлоратор