Як це чудово і прекрасно
Вийти із сином,
Пізно ввечері у сад
Присісти на альтанку
І пити теплий чай
А навкруги усе затихло
Тиша оповила небокрай
Ти опинивсь, неначе в казці
І лише голос сина ,,порушує,, цей рай:
- Тату, подивись направо!?
- А, це зоря упала
- Дивись, а що це там!?
- А це супутник вже летить
Слухаєш, як він здивовано питає
І усмішка заповнює лице
Усі проблеми і незгоди
Відразу забуваєш, вмить
Адже, сидиш разом із сином,
І споглядаєш – неймовірну√, зоряну√√, виставу√√√…
√ - тихіше вимовляється;
√√ - більш тихіше;
√√√ - ще більш тихіше;
2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2022
автор: Карпо