Мені наснився дуже страшний сон:
Як ми з дитиною втікали від ракет!
І вулиці від обстрілів, під склом,
А за плечима у жінок не сумка, а мушкет...
Пояснювала я дитині... що війна,
Що небезпечним небо навіть стало!
Що вулиці покрила ковдра зла!
І серденько так часто калатало...
Від вибухів здригалася земля!
А люди об'єднались, як ніколи!
Але така висока ця ціна:
Летіли діти, люди прям до Бога!
Мені хотілося щоб сон пішов...
Щоб про війну наші діти не чули!
І десь підсніжник за вікном зійшов...
Але під звук тривоги так і не заснули...
Мені наснився дуже страшний сон:
Руїни від колишнього життя в вікні!
І вулиці від вибухів, під склом...
Скандуємо допоки ми живі: НІ, ВІЙНІ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2022
автор: Ольга Тютюнник