В саду ніжно запахло фіалками,
Танули хмари в небесній безмежній блакиті,
А наші мрії знову рвали, топтали танками
Холодні, байдужі серця, тьмою повиті.
Радості дні здавалось вкрились уламками,
А українська душа закрутилась в танго болю,
Та свобода ще досі витала над замками
І скликала відважних до запеклого бою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2022
автор: Вікторія Воля