Ти не сумуй, моя кохана,
Ми всі під богом. Кожен крок
Він виважений був, ще рано
Коли для нас усіх було…
Прокинулися, бачим світло
Значить іще ми на землі
І не зважай, що наші діти
Можливо житимуть в імлі,
Немов сліпенькі кошенята,
Коли не зможуть зрозуміти
Чого могли б і батько й мати
Їм просто, тихо пояснити,
Але я скоро буду поруч
І не важливо, де і як,
Униз піде все чи угору
Та чи і буде ще сім’я
Не знаю. Але сум не вихід,
Бо не змінити всього нам
І коли стане в небі тихо,
Збудуємо свій щастя храм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2022
автор: Oleksandr Poprotskyy