Чого звірієш

Кацапе,  ти  чого  звірієш
Із  кожним  днем  сильніш,  сильніш?
Ми  захищатися  умієм
І  просто  так  нас  не  візьмеш.

Ти  наче  звір  оскаженілий,  
Що  загнаний  у  глухий  кут,  
Побитий,  рваний,  зголоднілий..
Тримайсь,  фашист,  тобі  –«капут!»  

Твій  погляд  хижий  і  панічний,  
Та  зуби  скалиш,  скреготиш,  
А  вчинки  підлі  та  цинічні,  
І  хто  ще  знає,  що  ти  втнеш.  
 
Загнав  ти  сам  себе  у  клітку,  
З  якої  виходу  нема,
З  якої  небо  крізь  решітку  -  
Тут  не  спасе  тебе  й  тюрма.  

І  будеш  ти  горіть  у  пеклі!
Та  жаритись  живим  в  вогні
За  кожну  смерть  і  аж  до  краплі,  
Що  ти  приніс  у  цій  війні.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2022
автор: Ольга Калина