[i]« І товстий не всохне,
і худий не здохне...»[/i]
Альтернатива
І
Усе – ще, наче летаргійний сон,
і окаянне лихо не заснуло,
і не відповідає камертон
зашкаленого серця на минуле.
ІІ
Ми є уже у пам'яті людській,
але, здається, сильна Україна
нікому особливо не потрібна
на повоєнній мапі світовій.
У ворога в душі нема нічого
святого, та немає і своїх...
виконуємо роль – один за всіх
і мало хто бажає – за одного.
Китай намилив лижі за Амур,
Японія Курили забирає
і поки у Тайвані перекур,
Корея на кощія уповає.
Туреччина дарує байрактар,
Америка оточена щитами,
Європа має загрібати жар,
але найлегше – нашими руками.
Ну, що ж, таке було уже не раз.
Інерція! Але настане час
казати окупанту, – [i]надо, Фєдя,
тобі парашу, а не унітаз...[/i]
..............................................
а шкуру неубитого ведмедя
зумієте покроїти без нас?
ІІІ
А поки-що не радують новини
про перелом у ближньому бою
у боротьбі за націю мою...
минула репутація не чинна...
девіз і кредо знову – дежавю:
всі – як один... і бувші біло-сині...
колаборанти, телепні наївні
рятують шкуру засрану свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2022
автор: I.Teрен