Не терпить дріб'язку свобода.
Ціна жорстока і страшна.
Відкрились очі у народа,
Коли у дім прийшла війна.
Засяяла безжальна правда:
Свободу за столом розмов
Не забереш собі... Цю карту
Б'ють лиш свідомість, піт і кров.
Не вперше Бог нам шле руїни.
Не вперше села у огні.
Чому ж ми вільну Україну
Цінуєм тільки на війні?
Передчуваю перемогу.
Кінець вже скоро ворогам.
Ми об'єднались, слава Богу!
Так треба бути й далі нам...
Коли закінчиться ця смута,
Ми врешті вийдемо з кута.
Та вільним українцем бути,
Панове, ноша не проста.
Людина вільна обирає!
Тримати завжди треба стрій!
Як маху дам, хай Бог скарає
І мук пошле душі моїй.
Не маю права я повчати...
На поле бою не ходив.
Та перед тим, як обирати,
Згадайте тих, хто заплатив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2022
автор: Сова