Коли в людей
Терпець вірветься,
І раб помре,
Козак проснеться!
Злетить ярмо
Та розібється!
Розірве пута і тоді
Розправить крила, стрепенеться!
І вільним птахом в небеса
Над Україною здійметься!
Побаче горе та біду,
Які мов тінь за нами в’ється.
І заридає, мов дитя
І ненька плаче, не сміється.
Бо не калина червоніє,
А кров невинна всюди льється.
І ворог ходить, наче пан
Глузує з нас та в слух сміється.
І серце в грудях защемить,
Мов дзвін тривоги в мить заб'ється.
І раб помре !
Козак проснеться!
І ворог згине як роса,
А ненька знову засміється.
І не сльозами, а дощем
Земля свята з долонь нап'ється!
І солов'їний спів душі
Над Україною поль'єтьться!!!
27.06.2019
by Shtuka Yaroslav
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2022
автор: Штука