Стоїмо у лісосмузі,
У руках бандерське смузі.
Крикнув кум мені: кидай!-
Танк москальський їде в рай.
С кумом ми завжди при ділі.
На бандеравтомобілі
Їдем в місто ми до сина
За новеньким джавеліном-
Москалю встромить у дупу
Бо нагнав тих танків купу.
Та усім дамо ми раду
Вова Путін вже не радий.
Печінками будеш срати
Злий москалю, чорт рогатий.
Ти зайшов до України,
Тут собака і загинеш.
Наче білий сніг розтанеш,
Чорноземом нашим станеш.
Буде й с тебе трохи вжитку-
Урожаю більше влітку.
Пляшка, масло від машини,
Пінопласту і бензину.
Підпалив фітіль і зразу
Кинь в москальскую заразу.
Кум мій в цьому віртуоз-
Не один вже бензовоз
Із проклятим московином
Він спали таким ось чином.
І ви браття не цурайтесь,
І ви браття долучайтесь
У таку важку годину
Боронити Україну.
Бо у нас вона одна,
Наша матінка вона.
Хто ж крім нас за неї стане?
Хто ж крім нас до бою стане?
Час прийшов- готуйте смузі.
З кумом ми тепер у лузі
Того злого москаля-
Обертаєм у вугля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2022
автор: Руслан Лиськов