udu1naxyi 2

Життя  -  це  використані  і  впущені  можливості
Хтось  сказав,  однозначно  за  мене  мудріший  
Дівча,  подумай,  коли  ще  Тобі  випаде  така  нагода
Бо  в  Тебе  втюрився  лісовий  дурник,  голодний
Пам'ятаєш  ту  приказку:  "Все,  что  ни  делается,  -  
к  лучшему"?  Тобі  б  від  любові  мої  захлинутися  
Я  б  тобі  допоміг  трохи  з  українською,
а  ти  мені  з  янгольською,  ти  ж  янгол?  
Боб  Марлі  не  співав,  казав:  "Правда  життя  в  тому,
що  насправді  будь-яка  людина  завдає  тобі  болю.
Тобі  просто  потрібно  знайти  того,  що  його  вартує."
Не  знаю  ким  себе  бачу  через  п'ять  років,
але  першим  ділом  бачу  Тебе  поряд  
Поклянемося  одне  перед  одним,  типу:
бла-бла-бла,  поки  любиться  -  любимо  
Не  мовчимо,  і  не  приховуємо,
незадоволення,  та,  що  розлюблюємо
Знаєш,  а  так  присягаються  Віккани
Що  за  екзистенційна  нудьга,
нудьга  беземпатійна,  слухай,
підійди,  підстав  вушко,  ближче
Я  тихенько  нашепочу  тобі  -
це  все  не  має  значення
Тільки  "т-с-с",  вдаємо,  
наче  все  нормально    
Наче  Ми  такі  як  і  усі,  і
Ці  рядки  -  не  пусті,  не  безликі  
Сиділи  б  ми  одне  одного  навпроти  -
ми  б  може  відчували  лиш  відчуження  
Мо..  може?  Тойво..  ?  Га?
Бо  Ці  рядки  -  мовчання  
Але  тільки  між  нами;  
Оглух,  що  за  тиша..
Дівчатко,  хочеш  не  вір,
але  хоч  би  для  Мене  
Ти  -  горнятко  тепла
Ще  трохи  потримаю
і  відпущу,  і  знову  шукати  слова..
Щоб  в  теплі  забути  як  пече  ця  кров
Людина  ж  як  живе  -  так  і  вмирає  
Ти  -  Мій  страх,  мушу  подивитися
в  Твої  очі,  інакше  -  це  не  життя  
І  Ти,  Страхотінь  -  Мені  усміхнешся
повернеш  до  світу  світлочутливість  
Прокласти  б  шлях  до  Твого  серця
Цією  писаниною  гімняною,  втім,      
чи  але  -  крук  присів  на  провід
і  дві  краплини  впали  додолу,
що  саме  котилися  з  різних  боків
самотніми  до  "вічного-єдиного"
Не  доповзли,  не  злилися,
не  впали  до  землі  разом,
чимсь  важчим  ніж  на  одинці  
Ні,  просто  писаниною  застрахуватися
в  Тебе  від  своїх  пройобів,  і  ти  даси  шанс,
і  не  один,  і  не  два..  даа..  і  Навіть  програвши
я  буду  виглядати  гідно  в  твоїх  очах
Що  за  приємність,  хаа,
від  простого  уявлення  
Потребую  порятунку  
Але  Я  просто  йду,
як  той  корабель  на..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2022
автор: Enol