[i]« Тримається стіна Єршалаїму,
ось-ось і запалає Вавилон...»[/i]
Автоцитата
І
Готуємо путі до перемоги,
долаємо і сумніви, й тривоги
і націю єднаємо в бою.
Назґули* зайняли усі дороги,
та є надія не лише на Бога,
але й на дужу Армію свою.
ІІ
Вмирає муза... закипіли сльози,
ревуть гармати... захолола кров
і запеклися рани, і заноза
вп'ялась у серце... вбиті і любов,
і віра... і утрачена надія,
що є ще ум у черепі кощія,
який усе руйнує до основ.
Оце і є –[i] «сугубо і тригубо»[/i]
забороняти націю одну...
війна усім розвіє пелену
і поки окаянне вріже дуба,
почуємо ієрихонські труби,
які руйнують бісову стіну.
ІІІ
Європа не ховається від бомби...
спокійно засинає чоловік...
нікому не загрожує язик...
...........................................
у бункері – агонія жадоби...
існуємо, бо є ще катакомби
і діти підземелля, і як зомбі
готові знову у печерний вік.
[i]Будь проклята, парафіє вампіра,
до сьомого і більше поколінь![/i] –
волає Київ, Буча та Ірпінь
і неофіти будь-якої віри,
бо викурити цього бузувіра
з його барлоги...
мусимо!
Амінь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: I.Teрен