Непомітно підкралась весна,
Загомоніла до світу під свист куль і ракет,
В той час, коли зі світлом боролась пітьма,
І сумно до болю звучав десь кларнет.
Серед крові потопала квітів краса,
Зима диктувала свій останній сонет,
Ховались за хмари блакитні небеса,
А душа так хотіла прорватись з тенет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: Вікторія Воля