Пробач нас, матінко земля,
Що тебе кров"ю напоїли.
Кремлівський ворон он кружеля,
Снаряди, чула ж ти, гриміли?
Та Україна над усе,
Вона для нас - це рідна мати.
Повір - тебе завжди спасем,
Не будеш більше ти страждати.
Відчула наших бійців силу?
Вони тебе це рятували.
В тяжку, кроваву цю годину,
Усім нам волю віщували..
І на новій тепер землі,
Все ж будуть квітнуть всі сади,
Прилинуть знову журавлі,
І розпач зникне назавжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: Н-А-Д-І-Я