Звірині часи вимагають звіриного вчинку.
Ворожі майори смакують не гірше за шинку.
Хай хліба бракує, зате є охтирські пельмені:
стирчіть камуфляж поміж тіста, шматочки зелені.
Звірині часи вимагають: іди на поклик!
Міністр, або академік чи салтівський гопник —
Усім по ріжку, по коктейлю з пекельного бару.
Вони заїбали, вони нас усіх заїбали.
Часи вовкулак і суперників їх — вовкодавів.
Усе, про що ти перед сном вісім років марив,
Виходить з підвалів, відхаркує пил бомбосховищ.
Хай хліба бракує, зате вистачає видовищ:
отримує карлик таких стусанів, що й не мріяв —
за Харків, Херсон, Волноваху, Чернігів і Київ,
де мирних утюжать людей в двадцять першому — дідько! —
сторіччі.
За це він горітиме в пеклі.
Тричі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2022
автор: Артем Падалкін