За ту війну о п"ятій ранку

Ще  Україна    в    тихім  сні
ще  трошки  було  до  світанку...
і  раптом  гради  навісні
на  мирний  край  о  п"ятій  ранку.

В  колисочках  ще    діти  сплять
а  ворог  вже  підступний  в  танку
Церковні  дзвони  ще  мовчать,
а  вже  війна  о  п"ятій  ранку.

Безхмарний  чистий  виднокіл,
промінчик  перший  крізь  фіранку
І  світ  поділений  навпіл
на  до  і  після  в  пятій  ранку.

Вже  вбивця  дивиться  в  приціл
бояришник  залив  в  горлянку
і  сморід  від  немитих  тіл
від  тіл  московських  в  п"ятій  ранку.

Із  ворогом  вступили  в  бій
Ми  Неньку  не  дамо  у  бранку.
І  як  один  ми    встали  в  стрій
і  брат  за  брата  до  останку.

По  кому  дзвін,  це  ж  по  тобі,
загарбнику,  зотлієш  в  танку
По  кому  дзвін,  це  ж  по  тобі
за  ту  війну,  що    в  п"ятій  ранку.
Оксана  Максимишин-Корабель
5  березня  2022
Слава  Нації!  Смерть  рашистським  окупантам!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2022
автор: ОксМаксКорабель