Я люблю, коли на гілці
товстим шаром сніг лежить!
На даху ще... на альтанці...
- Просто, казка для душі!..
Нема вітру... пух – шматками...
тихо падає з небес!..
Відпочити ліг дворами...
садом, полем... – Стелить все!..
Я не втрималась... на лижах
мчу щаслива в сніжний ліс!
В зачарованих пейзажах...
серед сміху... серед сліз...
А коли зустріну звіра...
пісню ніжну заведу!
- Посміхнусь... все добре... вірю...
Все у мене до ладу...
4.03.2022 р.
Фото особисте...
Улыбнусь...
Я люблю, когда на ветках
толстым слоем снег лежит!
И на крыше... на беседке...
- Сказка для моей души!..
Ветра нет... и пух – клочками...
тихо падает с небес!..
Отдохнуть прилег дворами,
садом, полем... – Стелет лес!..
А пойду-ка я на лыжах
любоваться волшебством!..
Посмотрю, как сосны дышат,
укрываясь серебром...
Ну а встретится мне леший...
- Я с ним песенку спою!
Улыбнусь мечте взлетевшей...
И надежде улыбнусь...
4.03.2022 г.
Фото личное...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2022
автор: Любов Вишневецька