Дякую, воїни! ... північ - а ніч іще тиха....
Дякую, рідні! Давно ми не спали спокійно...
Знаю, чатує, вирує навколо все лихо,
Що так підступно летіло до серця країни.
Знаю, давно не спите Ви ночами в відбої, -
Сни не дають із минулого: кров та жахіття...
Знаю... Бо Ви щохвилини готові до бою,
Знаю - "піони", на жаль, вже для Вас не суцвіття.
Знаю, "тюльпани" - не те, що жінкам нашим личить,
Адже у когось був "квітковий" потяг до жартів...
Дякую, воїни!.. Знаю - Вас, як мене, тішить,
Що нашим дітям, онукам у мирі жить варто,
Що наші рідні не знатимуть війн та негоди -
Тихі пісні, сміх та жарти у кожній оселі,
Що у них "град" - то лише буде примха погоди,
А дітлахи під дощем - всі щасливі, веселі...
Знаю, обрали Ви мир, коли брались за зброю!
Знаю, ми всі у країні зросли незалежній.
Дякую, воїни! Ми не здамося без бою!
Дякую, рідні! Ми з Вами! Ми вдячні безмежно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2022
автор: Володимир Науменко