Під Гостомелем біля Києва було розгромлено підрозділ так званих “кадирівців” - елітного чеченського спецназу Росгвардії на чолі з генералом Магомадом Тушаєвим.
Інформацію, яку поширили в суботу, 26 лютого, в соцмережах, ТСН.ua підтвердили власні поінформовані джерела.
Рамзан Кадиров у припадку сексуальнім
Царю резинку на рейтузах цілував
Та ще й у проміжках між ласк палких, оральних
Слова приємні він Господарю казав:
«Лиши, Володарю, для мене Україну,
Повір, я швидко розплету її косу,
Заб’ю її, як птаха чи звірину
І, як трофей, тобі до трону принесу.
Тобі не варто над дрібницями сидіти,
Ти краще сили на Європу розверни,
А Україну розіпнуть мої джигіти,
Адже ти знаєш, які доблесні вони.
Ми пару днів там постріляєм без спочинку
І Київ – наш, не треба далі й воювать
Ми на Майдані затанцюємо лезгинку
І станем голови невірним відрізать.»
А не збулось, бо Україну-матір
Її сини на посміх не дали
Закрили неньку спинами солдати,
І в руки міцно зброю узяли.
У славний Київ не зайшли шакали
Смердить Гостомель весь від їхніх тельбухів,
А ті, що вижили – ті мордами орали
Торішню глицю серед київських лісів.
Тепер у пеклі танцюватимуть лезгинку,
Якщо при цьому задні лапи зберегли,
Бо перед ними не раби, а українці,
Що Батьківщину на поталу не дали.
Ті, що прийшли - вже не топтатимуть барвінку,
А ті, хто прийдуть убивати нас сюди,
У пеклі вічно танцюватимуть лезгинку,
В гарячім пеклі, на жаркій сковороді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2022
автор: епіграми з рогами