Лютий лютий (диптих)

ЛЮТИЙ  ЛЮТИЙ

1

Чому  і  на  кого  розлючений  лютий?
На  січень  –  за  те,  що  украв  в  нього  день?
На  березень,  бо  той  воліє  вдихнути
весну  у  напружений  простір  легень?

Чи,  може,  –  на  сонце,  за  те,  що  завзято
засліплює  очі  йому  і  мені?
Я  ж  донька  хрещена  його.  І  на  свято
уродин  лунали  пташині  пісні.

А  нині  розсердився  знову  на  когось
і  виє  дуетом  із  вітром  весь  день…
А  я  –  як  це  небо  –  терпінням  наповнюсь
і  буду  чекати  весняних  пісень…

21.02.2022


2

Я  думала,  лютий  лютує,  бо  вредний,
не  дасть  своїй  люті  ні  волі,  ні  ладу.
Його  ж  розлютило  сполохане  небо
і  несамовиті  непрохані  гради.

Лютуй,  моя  земле,  жени  супостата!
Виштовхуй  брехливий  і  довгий  фє-враль!
Попереду  –  сонце,  попереду  –  свято,
позаду  –  і  лють,  і  біда,  і  печаль.

Природа  і  правда  –  на  нашому  боці,
ми  вільні,  ми  гідні  та  сильні  здавен.
Живись,  моя  земле,  весною  і  сонцем!
Розтопимо  гради  у  сяйві  знамен!

01.03.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2022
автор: Лилия Силина