Оговтались, люди?! Чи ще хтось боїться
Й біжить до крамниці, щоб солі купить?
Не бійтеся, любі, те все – якось буде...
Для нас головне - це свій край боронить!
Гуртуймось, вставаймо та йдем боронити,
Хто ж зробить крім нас це і хто, як не ми.
Коли ми всі ра́зом, то нас не зломити
І жодні тоді не страшні вороги.
Як Гітлер колись,знов напали зненацька,
Коли ще всі спали і бачили сни,
А вбивчої техніки гнали багацько –
Із різних сторін до нас пхались вони..
Із Криму – в Херсон, із росії – у Харків,
Під Сумами також поля у вогні.
І небо стогнало, скрізь ревище й гаркіт –
Аж скло тарабанило в кожнім вікні.
Бої на Донбасі і б’ється Житомир,
Чернігів весь день у пекельнім вогні,
Бомблять з Білорусії наший Гостомель…
Та пекло їм зробимо ми у війні!
Одна в них мета – захопити наш Київ,
І владних своїх посадить "холуїв",
А Київ – Герой і ніхто ще не видів,
Щоби москалеві він здатись зумів.
Тож, нумо, до бою! Хто чим і як може…
Хоч якось підтримати наших бійців.
Вони в нас – найкращі та гідно боронять
Для нас Україну від цих москалів.
25.02.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2022
автор: Ольга Калина