Смакуй мерщій мою присутність. Чуєш!
Як рідко, ох як рідко це буває.
Ти мене поглядом своїм частуєш!
Ти мене поглядом своїм вбиваєш!
Куди біжиш? Вгамуйся вже нарешті!
Планета кругла. Знов вернеш до мене.
Я руки простягну, як при арешті,
А серце в грудях скаче, мов скажене.
І знов твої розгублені зіниці
Благатимуть мене про порятунок.
Таких, як ти, мабуть, є одиниці.
Таких, як я, не просять у дарунок.
Але для тебе я найбільший скарб,
А ти для мене - подарунок долі.
Мій світ без тебе ні гроша не варт.
То ж не біжи...лишайся мимоволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2022
автор: Анюта Матіїшина