Ще порох є в порохівницях

Не  спиться  бабці,  думає...  
План  складає  на  задачі:
Як  і  де,  і  чим  давати
Непроханим  зайдам  здачу.
Спозаранку  відгрібає
На  горищі  сіно,
Витягла  з  хати  кулемет
На  подвір’я  сміло…
Він  ще  з  Другої,  як  новий,
Віднайдений    нині…

До  бою  приготуватись
Сама  тепер  мушу…
І  потягнула  кулемет
Під  стареньку  грушу…
Стара  груша  і  бабуся
Ровесниці  –  друзі,
Вріжуть  зайдам  по  зубах,
Ворогу  –  катюзі,
Щоб  не  було  і  в  думках
Лізти  непроханим  гостем,
Як  порохом  встряхнемо
Не  збереш,  враже,  і    кості!

Щоби  не  розпускав  слини,
І  не  сіяв  кругом  смути  -
Ти  заруби  собі  -  ми  є,  
Україні  завжди  бути!

Допоможи,  Боже,  нам
У  цім    нелегкім  ділі
Бити  справно  отих  зайд,
Щоби  пір’я  летіло,  
Хай  бредуть  (без  хвостів,  крил)
Аж  до  свого  Уралу,
І  затямлять!  Україна  –
Це  не  хохол  і  сало!  
 
Україна  –  мужній  народ,
Для  ворога  -  грізна  сила!
Старшим  братом  вже  не  будеш...          
Тож,  навчись  бути  сусідом!
                                                                     В.  Ф.-  22.02.  2022
                                                                                                                                   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2022
автор: Веселенька Дачниця