я одягну тебе в дзвіночки-діяманти –
дозволь, я тебе одягну!
я сповию тебе, мов немовлятко,
лагідним пожаданням,
чемним пошануванням.
одягну тебе так, щоб побачила,
як я про тебе дбаю;
щоб ти знала, як я кохаю
кожен твій рух,
кожне твоє зітхання
й кожен погляд твоїх очей.
тут, в лабіринті підземному,
я загубив свій шлях.
навіщо моргаєш до мене
з мозаїк та фресок на стінах?
я не такий вже й гарний,
щоб ти пишалася мною,
та я тебе винесу звідси
нагору, де небо та сонце.
замкнений в твоїх тісних обіймах,
никаю між людьми, мов між льодовиками.
шукаю провидця, провідника життя,
що намалює мені на долоні
цілісний образ світу.
коли я врізаюся глибоко
в самісіньку суть речей,
я не бачу того, що бачу,
лиш відчуваю кров.
краще б я цього не знав!
предки мене покликали,
й суворо заповіли
не повертатися, доки
не здобуду своєї любови.
замкнися! не відмикайся,
не відмикай нікому.
замкнися в своїй любові,
а я вже скоро піду
lock into your love, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=gnuOegoa6t8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2022
автор: mayadeva