Жіноча гордість - дуже дивна річ.
Хай як би рвалось серденько на шмаття,
Чи брала у полон журлива ніч,
Вона на люди вдягне пишне плаття.
Піднявши вгору погляд свій з-під вій,
Ітиме гордо, незважа на сльози.
Не зневажай, не ігноруй її. Не смій!
Вона простити буде вже не в змозі.
Бо гордість жінки - незбагненна річ.
Хоч як душа невпинно все ж ридає,
На люди не покаже, зовсім ні,
У серці біль навіки поховає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2022
автор: Анюта Матіїшина