Не дивуйся, що нині сповільнила крок,
Не гарцюю на гордім, гарячім коні.
Замість гучних застіль, любий тиші ковток,
Не бажаю звитяг у сумнівній війні!
Я не хочу екстриму, плетіння інтриг,
Рву минуле - звільняюсь від внутрішніх пут.
Тож достатньо лиш пледа, і мудрості книг,
І розмов із Всевишнім, і щирих спокут.
В колі рідних та друзів любов посаджу -
Не здолають роки, туга і самота!
Не розхлюпаю душу свою - збережу!
Я не втрачу себе, увійшовши в літа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2022
автор: Лариса Журенкова