Розкинулась вдалеч Земля неозора,
Оспівана дзвінко в піснях солов’я.
Гостям у ній- щедрість, лихим - непокора
Найкраща у світі – країна моя.
Ти крила свої гартувала віками
У попелі згарищ та іскра жила,
Що духом нескореним, сильним, роками
До волі звитяжно народ свій вела.
Він є невмирущий, велична державо!
Історія - в пам’яті, в мові твоїй.
У пісні чарівній - традиції й слава,
Духовності думка, і сила у ній.
Зранена в битвах, душа покалічена...
У посмішках щирих - прекрасна Земля!
В диво-вінку, немов сонце, магічному
Нащадкам своїм кожен день промовля:
«Гуцули і лемки, горянців родина,
Бойки славетні і поліська сім’я…
Для нас УКРАЇНА – свята Батьківщина
В «Тінях предків забутих» - наше ім’я.
Любіть свою мову, родину, країну
В любові такій – непоборні ми є!
У Вірі й Надії наблизимо днину,
Де щастя розквітне повсюди земне.
24.08.2021
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2022
автор: Любов Таборовець