світло встановлює диктатуру:
гріє і палить
світлу належать надії, люди, історії,
перевали
десь у кінці тунелю світло жéвріє
й молить:
будь таємним учасником моєї
крамоли
світло палко благає й спекотно
плавить:
бийсь проти тіні зі мною в обіймах
слави!
я дістаю мечі, сагайдак і
стріли:
сильні твої ідеї, та
застаріли
душать за горло біло, смертельно,
гостро
хочуть лишитись першим й останнім
островом
топлять все чорне й сіре, вивозять
тоннами
але
світло зникає. тіні — лиш
непритомніють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2022
автор: re_vanta