В'ється стежка до рідного дому,
Поросла споришем й конюшиною.
Вітер ніжно розвіює втому,
Коли йду я цією стежиною...
Попід хатою квітне бузок,
І біліє садок яблуневий.
З рідним домом незримий зв'язок...
Рідна стежко моя споришева!
Забувається все на шляху,
Трави біль і печаль залоскочуть...
Я до рідного маю жагу...
Спокій все тут тобі нашепоче.
По світах,серед злих і чужих,
І байдужих,і часом ворожих
Тільки рідне - твій оберіг.
Не шукай,не знайдеш навіть схоже...
Тиха й щира мамина пісня,
Слово лагідне, доторк руки...
Йди додому, допоки не пізно,
Поки ще там чекають батьки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2022
автор: Світлана Акуленко